АК-74У (мисливська версія карабіна Вулкан-ТК) розробили в 1970-80 рр. в СРСР як пістолет-кулемет для екіпажів бойових машин, авіатехніки, десантників.
З точки зору будови і роботи автомат АК-74У майже повністю ідентичний АК-74, однак має короткий ствол, завдяки цьому АК-74У більш мобільний і зручний для прихованого носіння. Як надійна і легка в експлуатації зброя, швидко завоював популярність серед десантників, військових, поліції тощо.
У наші дні АКС-74У найчастіше обирають командири підрозділів, чиїм прямим обов'язком не є вести стрілецький бій безпосередньо, а керувати діями особового складу по рації. Так само досить популярний АКС-74У у розвідників, саперів і снайперів як вторинна зброя. Наявність невеликого пістолета-кулемета поряд зі спеціальною зброєю, що вирішує вузько спеціалізоване завдання, дає змогу почуватися впевнено під час спонтанного бою, наприклад, у лісі.
Сучасний тюнінг АКС-74У допоможе зробити цю зброю ще зручнішою в експлуатації. Йдеться про два недоліки базової комплектації:
- сильний спалах під час пострілу завдяки короткому стволу
- неможливість встановити коліматорний приціл
Так само досить часто як варіант модернізації АКС-74У використовують установку глушника на цю зброю. Цей варіант тюнінгу має низку незручностей.
По-перше, завдяки невеликій довжині стовбура порохові гази не встигають допалюватися, і спалах все одно залишиться під час пострілу. Те саме стосується і гасіння звуку: воно буде меншим при використанні ПСУЗВ на АКС-74У, ніж на довгому стволі АК-74. При цьому використання глушника накладає свої обмеження на ведення автоматичного вогню. Краща стрільба поодинокими пострілами. Автомат буде швидше забруднюється якщо використовувати глушник.